Повернення до навчання.

 Я поруч. Я психолог.

Повернення до навчання.

Чому нам пропонують розпочати навчання з періоду адаптації? 

Наші діти дорослі, відчувають зараз гаму почуттів так саме, як і ми. В перші дні більше очікують не нові знання, а спілкування. У них багато запитань до нас, їм важливо бути почутими та отримати відповіді. 

Розпочніть урок з пропозиції: працювати з увімкненими екранами, звісно, враховуючи умови. Це дасть вам можливість спостерігати. Якщо побачите, що учень схвильований, запропонуйте обговорити, задати питання. 

Учні можуть проявляти незібраність, розпочинаючи виконувати завдання, не вислуховувати пояснення до кінця, сердитись, виявляти агресію, переживати розлуку з тими, хто виїхав, відчувати провину, що десь гірше, ніж у нас. Поясніть, що це нормальний прояв в ненормальної ситуації.  Всі ці стани допомагають сконцентруватися на головному завданні - вижити фізично та психологічно. Головне - контролювати злість, агресію щодо навколишніх, бо надмірний прояв може порушити важливі стосунки. Якщо хто-небудь злиться на кого-небудь, проговоріть це, поясніть, чому: «Я відчуваю злість, бо очікую підтримку, але не відчуваю її», «Хочу, щоб мені допомогли, вислухали».

Сьогодні йде війна, але діти повертаються до навчання, це допомагає батькам відчути, що діти зайняті головною справою. Навчатися в такий час - це добре, це важливо, це наша допомога нашим воїнам, це наша вдячність за таку можливість, що діти можуть навчатися.

Добре займатися звичними справами. Дозвольте їм сумувати. Вислухайте їхні міркування без засуджень та оцінок. Проговоріть, що відбувається, запитайте, чого вони побоюються, підтримайте їх. 

Проговоріть, як краще вчинити, щоб залишитися неушкодженими, виконувати правила безпеки. 

Заохочуйте їх прагнення бути суспільно корисними та надайте таку можливість. Підлітки, юнаки здатні надавати допомогу у важкій, кризової ситуації ровесникам, молодшим. Прояви такого піклування та турботи  допоможе їм більше відчути контроль над ситуацією. 

Випускники частіше задавали питання: «Планували, готувались, мріяли, а зараз всі мрії розвалились. Як бути?» 

Для знаття напруги та повернення до стану «тут та зараз» пропоную вправу «Я в минулому, я тут, я у майбутньому» . Можливі варіанти - це може бути загальна історія, або буде кожен писати, чи розповідати самостійно, чи малювати. Все минає. У всього є початок та кінець.  Життя продовжується. Мрії збудяться.

Під час уроку потрібно демонструвати спокій, надійність, бути щирими. Діти вловлюють краще за дорослих стан вчителя. Якщо схвильовані, скажіть про хвилювання. Якщо є питання, на які не можете надати відповідь,запропонуйте зустріч онлайн с фахівцем, наприклад, який працює за даними темами.

Якщо є нові учні, познайомтесь з ними, звертайтесь обережно, як до дорослих, які пережили певну кризу, але в основному так, як і до інших. Чітко визначіть правила роботи, поясніть, чого чекаєте від них.

Щоб відчувати стан учнів, ще пропоную на початку та наприкінці уроку зробити вправу, «Мій стан та ресурс зараз». Оцініть свій стан за десятибальною шкалою, відмітьте зміни на краще. Якщо змін не відбувається, підключайте фахівця. 

Почнеться навчання - буде краще. Адаптація до навчання необхідна і учням, і вчителям, цей період відводиться повторенню, тому в цей час є можливість більше приділити уваги спілкуванню і підтримці. 

Рада бути вам корисною