Практичний психолог ЗШ №31 м.Вінниці

 Я поруч. Я психолог. Повернення до навчання. Чому нам пропонують розпочати навчання з періоду адаптації?  Наші діти дорослі, відчувають зараз гаму почуттів так саме, як і ми. В перші дні більше очікують не нові знання, а спілкування. У них багато запитань до нас, їм важливо бути почутими та отримати відповіді.  Розпочніть урок з пропозиції: працювати з увімкненими екранами, звісно, враховуючи умови. Це дасть вам можливість спостерігати. Якщо побачите, що учень схвильований, запропонуйте обговорити, задати питання.  Учні можуть проявляти незібраність, розпочинаючи виконувати завдання, не вислуховувати пояснення до кінця, сердитись, виявляти агресію, переживати розлуку з тими, хто виїхав, відчувати провину, що десь гірше, ніж у нас. Поясніть, що це нормальний прояв в ненормальної ситуації.  Всі ці стани допомагають сконцентруватися на головному завданні - вижити фізично та психологічно. Головне - контролювати злість, агресію щодо навколишніх, бо надмірний прояв може порушити важливі сто

  Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже важливі.   Поради для вчителів, які працюють із дітьми під час війни   Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.   Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – “я з тобою”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.   Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і

Війни, катастрофи, кризи є випробуванням для усіх дітей, незалежно від віку, статі. Діти із затримками чи розладами розвитку є ще вразливішими, і потребують тому особливої опіки та ще більше підтримки. Що ви можете зробити?  ДО КАТАСТРОФИ 1. Майте набір базових речей, які знадобляться вам для піклування про себе і дитину. До них належать і ті речі, які допомагають дитині заспокоїтися, наприклад її іграшки. Слід підготувати й інформацію про дитину та її особливості, надрукувати чи написати чітко від руки ваші контакти, імʼя дитини тощо. Опишіть також і поведінкові особливості – що може спровокувати злість, що означають ті або інші рухи, як дитина демонструє бажання пити, їсти, чи певні свої емоції.  2. Можна налаштувати GPS стеження. Це допоможе вам у разі, якщо ви будете розділені.  3. Зробіть запас ліків, якщо ваша дитина їх приймає.  4. Навчіть дитину, що робити у випадку, якщо вона загубиться, зокрема показувати записку з інформацією.  5. Складіть план, куди ви будете рухатися у раз

  Практичні поради. Томас Вебер  - Травматерапевт (Австрія) Пам’ятка для людей, які страждають від воєнних дій. Що робити,коли ти в небезпеці. Практичні поради. Томас Вебер  - Травматерапевт (Австрія) Дорогі українці та українки, дорогі люди в укриттях і підвальних приміщеннях, дорогі діти та молодь, дорогі відважні матері, що страждають від цього нещадного насильства через війну над Вами і Вашими героїчними чоловіками з великими серцями! Мене звати Томас Вебер, я австрійський травматерапевт і багато років працюю у Вашій країні, що принесло в моє життя багато радості  Зараз я дам Вам практичну моральну підтримку з найновіших досліджень перебування у воєнних діях, щоб Ви всі змогли максимально добре пережити цю війну. 1. Якщо Ви перебуваєте в укритті, підвалі або в квартирі, а гучна сирена завиває, і Ви боїтеся, то почніть затикати вуха, актуалізовуйте мелодію національного гімну та підспівуйте другим голосом. Спів заспокоює нервову систему. Таким чином постійно повторювані звуки сирени

  Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації  UNICEF Ukraine    Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю: 1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.  2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо); 3. Засоби гігієни для дітей,